Из тех, что мир прошли и вдоль и поперек,
Из тех, кого Творец на поиски обрек,
Нашел ли хоть один хоть что-нибудь такое,
Чего не знали мы и что пошло нам впрок?
(Перевод: В.Зайцева)Хайям Омар
Після того, як дівчину засватали жінки, призначається день офіційних заручин нареченого і нареченої.
У будинку дівчини готуються до події, запасаються кави, і солодощами, готують сувенірні пакетики з цукерками для гостей, запрошують родичів-чоловіків бути присутніми під час сватання, а жінок на вечірку з приводу заручин. Всі жінки в обох сім’ях вбираються і чепуряться, особливо красивою намагається бути наречена, у вечірній сукні, з укладанням та макіяжем, після заручин наречений вперше побачить її без хустки.
Наречений купує кільця, собі срібне, нареченій два золотих – одне обручки і ще один в подарунок з нагоди заручин, і в компанії чоловіків своїх родичів, приходить в будинок нареченої. Така ж солідна компанія чоловіків чекає їх там. Гостей розсаджують, пригощають кавою.
Батько нареченого просить руки дівчини у її батька, і заявляє про суму весільного подарунка, який зазвичай складають золоті прикраси і гроші в подарунок для «підготовки» дівчата до заміжжя. Це і є те, що відомо в Росії під назвою «махра». Обговорюється також розмір відступних, які виплачуються у разі розлучення.
Зазвичай суму подарунка батьки дівчини ніколи не виставляють у вимогах прямо, частіше за все вони заявляють, що хочуть хорошого чоловіка своєї дочки і нічого більше, а причина відмови нареченому завжди одна – дівчині не сподобався, але насправді під відмовою дівчата дуже зручно ховати всі інші причини відмови. Крім слабкої матеріальної бази причиною може бути і брак освіти, і погана репутація сім’ї, і знайдений компромат. Наречені ж завжди намагаються запропонувати махра якомога більше.
При всіх присутніх в якості свідків батько дівчини заявляє про свою згоду віддати доньку заміж.
Читають суру з Корану, скріплюючи цим договір. Виконавши свою місію, чоловіки йдуть. Їм дарують сувеніри, спеціально приготовані для них на згадку про подію.
Тільки що заручені одягають один одному обручки на безіменний палець правої руки в присутності членів їх сімей.
Відтепер вони наречений і наречена. Їх саджають на почесне місце у вітальні, поступово збираються запрошені жінки, кожна новоприбула приводить із собою купу дітей приносить із собою упаковку цукерок і розкидає їх на молоду пару і на всіх гостей (діти спритно збирають все це задоволення), підходить до молодих людей привітати їх з заручинами.
Приносять кава та солодощі, пригощають всіх, включають музику, починаються веселощі, танцюють в основному молоді сестри нареченого, все по черзі, адже єдиний чоловік в залі – їх брат, інші жінки танцюють не всі, або дуже скромно, похитуючи руками й плечима, скромнічая через присутність стороннього для них чоловіки, дівчатка поменше веселяться від душі, всі вони дуже ошатні і роблять свято красивим і веселим, навіть 3-4 літні дівчинки вже вміють рухатися під ритмічну музику арабських барабанів. Танцюють традиційний арабський жіночий танець, (який відомий у нас, як танець живота, напевно, через одяг танцівниць), арабки вміють його танцювати по різному, витончено і красиво, і навіть суворо, іноді навіть мати нареченого може пройтися по колу в танці , висловлюючи цим свою радість з приводу одруження сина. Вечірники триває не довго, 2-3 години, гості поступово розходяться, отримавши в подарунок сувеніри.
Але це ще не все ..
Щоб батько дівчини погодився відпускати дочку на побачення зі своїм нареченим, йому доведеться виконати ще одне, останнє умова – все те, яка дрібниця … зареєструвати шлюб в загсі.
За законами шаріату шлюб повинен бути записаний (скріплений письмовим договором), раніше такий запис робили у шейха, а зараз реєструють в світському суді (загсі), обов’язково складається шлюбний контракт із зазначенням тієї суми, яку отримає дружина у разі розлучення. Реєстрація шлюбу в загсі проходить буденно, без урочистостей з цього приводу.
Фактично наречений і наречена після такої реєстрації є законними чоловіком і дружиною, але дівчина залишається жити в будинку батьків до того часу, поки вона та її наречений не вирішать, що вони підходять один одному, що все для початку спільного життя у них готово, і пора їм вступити в “дійсний” шлюб.
Ось нарешті то остання умова виконана. Тепер молоді люди починають зустрічатися, і у них починається той самий романтичний квітково-цукерковий період. Кожен день наречений приходить до нареченої, веде її на побачення, вони можуть гуляти вдвох, їх запрошують в гості родичі і друзі.
Якщо все виходить, і любов трапляється, дуже скоро буде призначено весілля після якої чоловік забере свою дружину в свій дім. А якщо після декількох побачень молоді люди розуміють, що вони не пара – заручини розірваний, і після цього їм доведеться ще й розлучитися в суді .
Після заручин дівчина отримує ту суму грошей, яка їй обіцяна в якості весільного подарунка (він же махра), щоб «підготуватися до заміжжя».
Наречена зі своїми сестрами і мамою займаються цією самою підготовкою ретельно і старанно, а саме протягом декількох тижнів відриваються по повній ходять по магазинах, і навіть їдуть для цього в інші міста, скуповуючи в межах виділеної суми все найнеобхідніше для початку сімейного життя, а саме: багато вечірніх суконь і туфель, косметики, повсякденних і домашніх нарядів, одягу для сну, красиву білизну і пеньюари, ошатне постільна білизна, і все інше, що може побажати дівчина, щоб перехід її дівочої життя в нову якість – життя заміжньої жінки, зробити красивим і приємним.
Найважливішим моментом цього шопінг марафону «процесу підготовки» є покупка самого необхідного в житті арабської заміжньої жінки (ні, не набору каструльок) золотих прикрас, їх зазвичай вибирає сама наречена в компанії нареченого і своєї мами в якості експерта.
Загалом, дуже – дуже красивий і приємний «цукерково-букетний” період у арабських дівчат.
Молоді люди можуть вже разом вирішити, влаштувати весілля попишнее, і провести медовий місяць у їхньому будинку, або обійтися скромною вечіркою і провести медовий місяць за кордоном, або вибрати середній варіант – звичайна весілля і медовий місяць в одному з сирійських міст (саме цей варіант більшість молодят-сирійців і вибирають). Наречений займається підготовкою до торжества, замовляє квитки для весільної подорожі та номери в готелі, виконує останні приготування в будинку, радячись зі своєю нареченою, разом вибирають якісь необхідні в побуті речі, загалом, готують своє майбутнє гніздечко до початку спільного життя.
Як бачите, молоді люди після заручин активно спілкуються, пізнають один одного, ретельно готуються до спільного життя і з хвилюванням чекають свого весілля в призначений ними самими день.
Далі буде …
Andrey3's Blog 